Острозька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №3

Меню сайту
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 427
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Педагогічна преса
Головна » 2014 » Жовтень » 17 » Жодного насильства!
14:26
Жодного насильства!

Скільки дітей отримали свої перші уроки насильства від тих, кого любили, - від власних батьків – і потім понесли цю “мудрість” далі, передаючи її з покоління в покоління. Покарання – це надзвичайно важкий іспит для дитини...

Астрід Ліндгрен

Проблема жорстокості та насильства в нашому суспільстві стає дедалі актуальнішою. XX століття дало приклади нечуваного раніше цього ганебного явища. Криваві світові війни і революції, винаходи і застосування зброї масового знищення, геноцид забрали життя десятків мільйонів людей. ХХІ століття - Україна переживає глибоку соціально- економічну та політичну  кризу. Даний період характеризується зростанням злочинності та жорстокості.  Це пов’язано із збільшення кількості неповних сімей в результаті розлучень та виїзду батьків за кордон, відвертої неконтрольованої пропаганди насильства та агресії на відео- та телеекранах, масове відкриття комп’ютерних та ігорових залів,  де підлітки можуть  «відірватися» від реальності  та відчути себе героями – «вбивцями» тощо.

У нашій свідомості поняття сім'ї асоціюється з безпечною територією, на якій відчуваєш себе комфортно і спокійно, де панує любов і згода, де можна сховатися від загроз оточуючого світу. Але життя показує, що реальна ситуація в сім'ї може бути далекою від цієї ідилії. Сім'я, на жаль, також може бути місцем прихованих, а інколи і відкритих для оточення трагедій. Місцем, де панує жорстоке насилля.

Насилля може бути спрямоване проти одного з членів сім'ї, який за певних причин є найслабшим. Незахищеними від насилля є люди похилого віку, хворі, діти, безпомічні члени сім'ї.

На жаль, у повсякденному житті  під час навчання, на роботі, в побуті існує емоційно-психічне насильство  у вигляді приниження, нехтування, зневажання, необ’єктивного осуду тощо. 

Проблема жорстокості та насильства із дітьми хвилювала митців всіх часів та країн. Шведську дитячу письменницю Астрід Ліндгрен завжди непокоїло жорстоке ставлення батьків до своїх дітей.  На підтвердження того, що покарання – надзвичайно важкий іспит для дитини, Астрід Ліндгрен розповіла досить повчальну історію, почуту від однієї жінки.

“Колись люди вважали, що виховання без різки неможливе. Сама жінка в це не дуже й вірила. Проте одного разу її маленький син добряче завинив. Їй здалося, що він заслуговує на покарання. Жінка наказала хлоп’яті піти самому зірвати різку. Той пішов і його довго не було. Нарешті він повернувся весь у сльозах і сказав: “Різки я не знайшов, але ось тобі камінь, який ти можеш у мене кинути”. Мати розплакалася, бо раптом побачила всю ситуацію очима дитини. Хлопчик, мабуть, розмірковував “Якщо мати хоче зробити мені боляче. Для цього підійде звичайний камінь”. Жінка поклала той камінець на кухонну поличку, де він і лишався багато років по тому як вічне нагадування про обіцянку, яку дала жінка сама собі: “Жодного насильства!”

Так, дорослі мають забути про насильство щодо дітей. Жорстокі методи виховання принижують особисту гідність дитини. Призводить до серйозних психологічних стресів. А сучасній дитині і так доводиться жити в умовах підвищеного стресу. Батьки зазвичай не зважають на відмінність між тим, як вони сприймають світ, та як його сприймає дитина. Вони практично пригнічують її зайвою інформацією та посильними для неї емоційними та фізичними навантаженнями. І це не минає для дитини безслідно: в сучасних  дітей  з’являються такі “дорослі” захворювання: безсоння, виразка, коліт, мігрень, страх.

Причиною неадекватної поведінки дитини, психічних розладів  можуть стати навіть щоденні побутові розмови батьків з дітьми.

Адже більшість дорослих часто зовсім не зважає на дрібні  зауваження та вирази, які зазвичай використовують у своєму мовленні, спілкуючись з дитиною. 

Отже, шановні батьки візьміть до уваги психолого – педагогічні рекомендації

«Ні – виховній  агресії в сім’ї!»

Виховуючи дитину, ми частіше використовуємо метод «агресії» і спрямовуємо на дитину потік нищівної енергії з величезним негативним зарядом.  Ми зриваємося на дитині, не розуміючи, що цим «заряджаємо» її. А вона, не в змозі розрядитися, як ми з вами, накопичує агресію в собі. І рано чи пізно ця агресія дасться взнаки — дитина хворіє (від легких колік до серйозних психозів).

Своєю  нищівною словесною агресією батьки зазвичай намагаються наївно припинити імпульсивну агресію дитини, не замислюючись над тим, що дитина, коли стане дорослою, апробує такий урок на батьках.

Ще один вид виховної агресії — тілесна: биття, ляпаси.

Будь-яка дія бере реванш протидією. Ляпас колись може відгукнутися насильством, а биття — злочином.

Вихована такими методами дитина дзеркально спрямує потік агресії на своїх дітей. Вона не забуде гніт батьківських емоцій і, сама стане пригнічувати.

Своїми методами виховання ми позбавляємо дитину права на виявлення негативних емоцій, хоча самі їх провокуємо.

Дуже важливо, щоб ми використовували симпатію та усмішку, підтримку, співчуття та на­віювали доброту, бо всі негативні емоційні вияви позначаються на психічному стані дитини.

Змініть тактику виховних впливів і полюбіть її, свою дитину. Якою б вона не була. Адже обов’язок батьків — зробити свою дитину щасливою. Тільки батькам під силу прокласти правильний шлях взаємин. Виявіть розуміння й любов, і дитина відплатить вам тим самим — любов’ю та розумінням!

 Підготувала практичний психолог  Ціось А.Л.

Переглядів: 329 | Додав: school3 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Календар
«  Жовтень 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
Архів записів
Друзі сайту
  • Створити сайт
  • Все для веб-майстра
  • Програми для всіх
  • Світ розваг
  • Кращі сайти Рунету
  • Кулінарні рецепти
  • Copyright MyCorp © 2019 Конструктор сайтів - uCoz