Острозька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №3

Меню сайту
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 419
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Педагогічна преса

 


   

 

 

 

Навчання чи мука? Поради батькам

 Ваша дитина не хоче вчитися. Що можете ви, батьки, зробити в цій ситуації?

1. Поставте мету

Поміркуйте разом зі своєю дитиною над такими питаннями: яка мета відвідування школи і яка від цього користь? Чому важливі такі роздуми? Погодьтеся, ніхто з дорослих у здоровому глузді не став би намагатися і докладати зусилля в якому-небудь справі, не знаючи, навіщо йому це потрібно. Так і дитина проявить більше інтересу до навчання, якщо буде знати чітку відповідь на це питання. Навіщо учень ходить до школи? Ролан Биков пояснював, що завдання учня не в тому, щоб його вчили, а в тому, щоб вчитися.

2. Допомога

Батьки, допоможіть своїй дитині навчитися вчитися. Адже у багатьох проблем з навчанням було б набагато менше, якби дитина знала, що значить «вчитися». Яка користь від такого вміння? Школу недарма називають «репетицією дорослого життя». Багато в чому від вас залежить, чи стане ваша дитина згодом самостійною або залежною від оточуючих. Працьовитою або ледачою. Чи буде вміти думати і приймати мудрі рішення. А звичка думати, погодьтеся, в дорослому житті ой як знадобиться. І батькам, коли прийде час, легше буде відпустити в самостійне плавання свою вже по-справжньому дорослу дитину. Ви будете впевнені, що з такими навичками вога не пропаде. Одна голова добре, а дві краще. Подумайте, з якого предмету ви б змогли допомогти своїй дитині особисто, а де, можливо, необхідний репетитор. Врівноважено підходите до здібностей і можливостей своєї дитини. Не вимагайте від неї неможливого. Визначте, що їй під силу, і дотримуйтеся цього. Не втрачайте зв'язок з учителем. Він хоче навчити своїх учнів як можна краще. Цікавтеся у нього як успіхами, так і невдачами дитини. Пам'ятайте, вчитель не ворог, а друг і помічник, який підкаже, як вирішити багато проблем, пов'язані з навчанням. Але надмірно втручатися в шкільне життя своєї дитини не варто. Взявши на себе вирішення всіх її проблем, ви тільки нашкодите. «Ви зробите своїх дітей слабкими», - попереджає в своїй книзі Поллі Янг-Айзендрат.

3. Організованість

«Не залишай на завтра те, що можна і потрібно зробити сьогодні». Складіть з вашою дитиною графік. Визначте, що потрібно зробити в першу чергу. Наприклад, не варто відкладати виконання домашніх завдань на останню хвилину. Але не перестарайтеся, розпорядок не повинен «перекрити повітря» вашій дитині. Дитинство буває тільки раз в житті, і воно повинно бути радісним. Цього ніхто не відміняв.

4.Відпочинок

«Зробив діло - гуляй сміло». Заплануйте нагороду за працю. Зміна праці розумового на фізичну працю - обов'язкове. Прогулянка з друзями, їзда на велосипеді не тільки зміцнює організм фізично, але й знімає стрес і розвиває розумові здібності. Головне, щоб відпочинок не був таким, після якого потрібно було б знову відпочивати. Наприклад, довгий перегляд телевізора або надмірне захоплення комп'ютерними іграми тільки нашкодить і позбавить необхідних сил.

5. Сніданки і сон

Нерідко як дорослі, так і діти нехтують повноцінним сніданком. А цього робити не слід. Чому? Ви б далеко виїхали на машині, яку не заправили? Дитині також потрібна «заправка», щоб бути працездатним в школі. Також це питання здоров'я. Оскільки, зголоднівши, діти часто готові «заморити черв'ячка» чим попало. Якщо ви не хочете, щоб ваша дитина «була присутня на уроках при повній своїй відсутності», простежте, щоб вона лягав спати не пізніше 21:30.

6. Підсумок

Завдання батьків - допомогти своїй дитині самостійно вчитися. Допоможіть організувати її працю. Подбайте про те, щоб у дитини був зручний робочий стіл. Хваліть її за успіхи і не лайте за невдачі. Завжди будьте готові надати необхідну допомогу. Пам'ятайте, що успіх - це результат зусиль багатьох.

 

Якими діти народжуються ні від кого не залежить, але в наших силах зробити їх хорошими.  Для цього пропонуємо Вам цикл етюдів про виховання.

Етюд 1

ПРО ОСВІЧЕНІСТЬ НАШУ

У свій час А. Ейнштейн після розмови з 3. Фрейдом висловив думку про те, наскільки складним є світ психіки людини  порівняно з його роботою за теорією від­носності.

Так, ми багато наук вивчали у школі, але тим не менше мало хто може сказати, що він знає більш-менш досконало той чи інший навчальний предмет. П'ять років вузу теж не дають гарантії високого про­фесіоналізму у виконанні роботи, потрібно ще роками набувати необхідного досвіду. Але водночас ми сміливо говоримо, що знаємо себе, своїх дітей, знаємо, як пра­вильно виховувати, думаючи, що ці зна­ння нам приходять з народженням. Але тисячі й тисячі батьків ніколи не про­читали навіть сторінки про найскладні­шу науку — виховання дітей, не кажу­чи про те, скільки серед нас спеціально вивчали психологію навчання, вихован­ня та розвитку підростаючої особистості.

Запитаймо себе відверто, що ми знаємо про себе, про особливості своїх дітей, про те, як розмовляти з дитиною і дивитися на неї, як правильно будувати речення, як думати, як доторкатися.

Як би ви відповіли на такі запитання?

•      Який улюблений колір вашої дитини?

•      Яка улюблена квітка вашої дитини?

•      Яка улюблена пора року вашої дитини?

•      Який улюблений запах вашої дитини?

•      Яке улюблене число вашої дитини?

•      Яке явище природи подобається вашій дитині?

•      Про що вона думає перед тим, як засне?

Думаю, що питання не надто складні. Але і відповіді на ці запитання багато батьків не дадуть. А якщо поставити ще й додаткове запитання: «Чому улюбленим є саме число вісім (для прикладу)?»

Цікавитися життям дитини — не озна­чає запитувати, яку оцінку отримала, куди йдеш, коли прийдеш, будеш їсти тощо. Це дещо інше, про що ми поговоримо пізніше.

Дуже часто батьки намагаються прожити життя за своїх дітей, тим самим робля­чи у майбутньому їх непристосованими до життя. Ще гірше, коли батьки прямо вбивають свої, не завжди хороші цінності в душі дітей. Все менше дорослих відчу­вають дійсну відповідальність за розвиток своїх нащадків.

Часто дорослі не задумуються про те, що діти мають прожити своє життя. Так, мама поспішає віддати дочку заміж, і тут власне кохання часто не має значення. Пам'ятаєте з фільму — «Поживе — полюбить», а те, що це часто буде не життя, а мука, мало хвилює. Подібна ситуація спостерігається з вибором професійного життєвого шляху. Діти часто вступають навчатися туди, куди бажають батьки.,

Подібних прикладів можна наводити безліч. Іноді варто пригадати ситуацію з О. С. Пушкіним, який, можливо, став великим поетом тільки тому, що у сім'ї він був обділений увагою і завдяки цьому міг творити вільно власну долю. Так, бага­тьом дорослим треба залишити, у хорошо­му сенсі слова, дитину у спокої, а саме: не критикувати і не повчати постійно слуха­ти дитину і чути її. У нас двоє крайнощів: перша — батьки не дають кроку ступити дитині, друга — дитина взагалі позбавлена елементарної батьківської уваги.

Принцип «мене били — і я буду бити» займає міцні позиції у багатьох сім'ях.

Практика показує, що для того, щоб правильно розвинути, виховати дитину, потрібно спочатку належним чином розі­братися у собі, слід самому стати зразком гармонійної особистості. Здорова дитина виховується через власну діяльність, яка в основному започатковується від пря­мого спостереження поведінки батьків, і меншою мірою від того, що вони гово­рять.

На завершення думки хочу запропонува­ти вам ряд висловів дорослих про дітей. Можливо, серед них є такі, які ви теж поділяєте.

·         Я-то добре знаю свою дитину. Моя на дурне не здатна, ми її в суворості вихо­вували і у чесності. Ніколи без дозволу не візьме, нічого без дозволу не зро­бить. Пам'ятаю, зовсім маленький був, сусідка запитує: «Сашуню, можна я тебе поцілую?» Він до бабусі побіг, запитувати.

·        Правильно, бити треба, якщо слів не розуміють. От мій батько: тільки що — за пасок, так я людиною виріс, досі його уроки пам'ятаю.

·        Ну що ви?! Дитина повинна рости у теплі, затишку, балувати треба дітей, встигнуть свого сьорбнути. Я для своїх нічого не шкодую. Я на хлібі-воді про­живу, аби у них усе було, щоб не сором­но було людям в очі дивитися.

·        У мене своїх немає, але я абсолютно точно знаю, що від дітей одні непри­ємності, одна моя знайома вже, стільки у свого вклала... І уявіть собі: один син, і той боксер!

·        Велика ілюзія, що діти — квіти життя. Пестять їх, плекають, а потім випад­ковий протяг — і зав'янула квіточка. Воля дітям потрібна. Наші ростуть, як бур'яни — дощик поллє, сонечко зігріє — загартованими виростуть.

·        Ні, поки я жива, я повинна знати про свою дитину все. Мене так виховували, і я так буду. Діти дурні і не знають, що їм потрібно. Нічого не можна пускати на самоплив. Треба вдолблювати, не хочуть зрозуміти — змусити, мені часу на це не шкода, пізніше оцінять і вдяч­ні будуть.

·        Ви абсолютно праві, мало того, майбутнє дитини треба планувати ще до його народження, я ще не знаю, хто буде — хлопчик чи дівчинка, але знаю, що лікарем він стане обов'язково.

Волі вчать волею, відповідальності відповідальністю, доброт і совісті – добротою і совістю, а щастя – щастям.

С. Л. Соловейчик
Завжди пам'ятайте: ми виховуємо дітей власним прикладом, системою власних цінностей, звичним тоном спілкування, ставленням до праці та дозвілля.
 
 
"Як навчити дитину читати?"

 

Батьківський всеобуч
Це дуже важливо - щодня читати своїй дитині...
По-перше, посилюється емоційне сприйняття дитиною тексту тому що вона бачить міміку, вираз очей, чує ваш голос /Не забувайте, будь ласка, про ці засоби впливу на емоційний стан дитини!
По-друге, у дитини виникає потреба щоденно отримувати інформацію. Це особливо необхідно у тих випадках,коли дитина вміє читати, але не

 хоче, тобто із-за безперервного навчання відчуває відразу до читання. Розповсюджена помилка батьків полягає у тому що вони часто примушують дитину читати складний для її віку текст, виходячи з того, що буцімто потім їй буде легше. Іноді дитина просить читати одну й ту саму книгу багато разів, - це добре. Зміст даної книги співпадає з рівнем розвитку дитини, її переживаннями.
Дитина, слухаючи багаторазово зміст книги, розвиває свій духовний світ, навички антиципатії,тобто передбачення подальшого розвитку змісту тексту. З метою розвитку цієї навички періодично запитуйте її: " Про що піде далі мова?".
Під час повторного читання книги намагайтеся читати швидко, на межі своїх можливостей, але чітко вимовляючи слова. Періодично запитуйте дитину, чи встигає вона зрозуміти. Це надзвичайно важливо! Прискорення читання cтимулює у дитини здібності до швидкого сприй-мання змісту тексту. Ви ніби знімаєте з неї необхідність читати /це їй ще важко!/ і залишаєте їй тільки одну задачу - зрозуміти! Але зрозуміти швидко!

Розвиток навичок швидкого сприймання стимулює у дитини і розвиток навичок читання. Згодом, під час самостійного читання, вона буде розуміти зміст швидше, ніж читатиме слова.
При цьому неприпустимо зупиняти дитину, якщо вона неточно прочитала закінчення слова або замість слова "школяр" прочитала слово "учень". Головне вона зрозуміла!
Зауваження /особливо в наказній формі!/ призводять до того що дитина губить думку, перестає слідкувати за змістом, відволікається на конкретне слово.
Задайте собі питання: "Для кого дитина читає?". Якщо ваша відповідь: "Для себе", - тоді все стане на місце, і ви перестанете "смикати" дитину.
Справа в тому, що найчастіше наявність музичного слуху визначають, по тому, як дитина співає. Але дитина може правильно чути і погано співати, тому що не вміє керувати своїм голосовим апаратом. Так і при читанні, розуміючи текст, діти неточно вимовляють закінчення слів. З часом, коли дитина багато прочитає, по мірі розвитку навичок керування своїм голосовим апаратом, все нормалізується.

СПІЛЬНЕ ЧИТАННЯ

ВПРАВА І / бажано/. Візьміть казку з малюнками, під якими один чи два ряжки тексту. Повільно читаючи текст, пальцем показуйте дитині те слово, яке ви читаєте. Читайте цю книгу кілька разів,
ВПРАВА 2. /бажано/. Якщо дитина знає книжку напам"ять, попросіть її "прочитати", Нехай вас не турбує, що вона більше пригадує по пам"яті, ніж дивиться в книгу - це дуже корисно. Поступово її ува¬га, направлена на необхідність пригадувати, перенесеться на текст, на те слово, яке вона з легкістю читає, знаючи вже його зміст. їй легше, у неї виходить, вона може. Віра в себе додає впевненості.
Якщо ваша дитина не любить читати, це означає, що їй важко. Допоможіть їй! В залежності від рівня розвитку ви читайте їй спочатку 2-3 слова і просите повторно прочитати. Далі читаєте рядок, після - речення, абзац. Поступово збільшуєте швидкість читання.
Задача дитини - слухаючи дорослого, зрозуміти зміст частини тексту і , самостійно читаючи ці ж слова, намагатися зробити це швидше.
ЧИТАННЯ-ПОВТОР І ЧИТАННЯ-ЗМАГАННЯ
ВПРАВА 3 /обов"язково/ Підберіть речення на один - три рядки. Попросіть дитину перший раз прочитати уголос повільно, добре розуміючи зміст, і, подивившись на годинник /краще секундомір/, запишіть час. Другий раз нехай вона прочитає на 2 -3 секунди швидше, третій ще швидше і т.д. Доведіть швидкість читання цього речення до межі її можливостей. Зверніть увагу на те, що, починаючи з яко¬гось разу, не дивлячись на обізнаність із змістом та з тими словами які використовуються в данному реченні, ще швидше - не прочитати ! Намагайтесь довести швидкість читання до межі. Так само працюйте з іншими реченнями, але якомога швидше. Спочатку читаємо речення уголос, потім "про себе".
ВПРАВА 4. /обов"язково/. Виберіть в книги, яку ви читаєте вашій дитині, речення на 2 - 3 рядки. Дитина вмикає секундомір. Ви повільно читаєте вголос це речення. Запишіть час. Тепер ви вмикаєте секундомір, а дитина читає те саме речення, але якомога швидше. Запишіть час. Це ж речення знову читаєте ви і т.д., але з кожним разом намагайтесь прочитати швидше. Доведіть швидкість читання цього речення вголос до межі.
Звичайно дорослий читає швидше, але у дитини швидше зрос¬тає результат. Наприклад,
Дорослий 23 сек. 21 сек. 19 сек. 17 сек.
Дитина
І хвилина 16 сек. І хвилина 50 сек. Эб сек.
В цьому випадку дорослий пояснює дитині, що сам він став читати швидше всього на б секунд, а дитина - на 40. Знайдіть за що похвалити свою дитину. їй це необхідно! Пам"ятайте, якщо ваша дитина не хоче читати, то вона в усякому випадку хоче змагатися з вами. Дух змагання дозволить їй швидше засвоїти навички читання.
Якщо дитина читає словами,то, виконуючи вправу 4, замість речення використовуйте цілий абзац, або уривок з цієї ж книги.
ВПРАВА 5. /обов"язково/. Виберіть речення на 1,5 - 2 рядки. Прочитайте перше слово, потім ще раз, швидко повторивши перше слово, прочитайте друге; повторивши перші два слова - трете і т.д. до кінця речення. Намагайтесь кожного разу читати поперердиі слова все швидше і швидше і, дійшовши до кінця речення, ще кілька разів прочитайте його. І так 2 -3 речення на день.
Таке читання дасть змогу дитині перейти до читання словами при кращому розуміння змісту тексту.
Бажаю Вам успіхів і хочу нагадати слова В.О.Сухомлинський : «Читання – це віконце, через яке діти бачать світ, пізнають його і самих себе» .

Фізичні покарання — не вихід! 


     У психологічній практиці, аналізуючи випадки дитячої «проблемності», «агресивності», «впертості», важко пригадати хоча б одну родину, яка, вирішуючи проблеми виховання, не застосовувала б фізичних покарань. Тут не йдеться про жорстоке поводження та фізичні тортури, але горезвісний куток та плескач по сідницях — явища, до­статньо широко поширені. Мами, тата, бабусі, дідусі використовують їх як дисциплінуючі методи, засоби примушення дитини робити те, що «належить». Наслідуючи дорослих, діти також звертаються до насилля як до способу досягнення власної мета. Та тільки тепер їх застосовують до молодших та слабших і, якщо дівчинка або хлопчик впевнюються в дієвості таких прийомів, то починають використовувати їх дедалі частіше.
     Дорослим необхідно пам'ятати, що найбільшою повагою користуються ті батьки, стосунки з якими діти оцінюють як дружні, рівноправні. Виховання, яке базується на покаранні, не може вважатися справедливим. Щоб встановити порядок та підгримувати доцільну дисципліну, зовсім не обов'язково карати, адже е шви ефективні метода впливу. Слід пам'ятати, що фізичні методи покарання принижують дитину, травмують її психіку, негативно впливають на самооцінку та провокують бажання помститися. Страх, біль, які пригнічують дитину емоційно, заважають зрозуміти власну по­ведінку та зробити правильні висновки на майбутнє. Дитина стає лякливою, захищає себе, намагаючись уникнути покарання, починає брехати. 


Пам'ять і мислення

Безперечно 7 років - це стадія кризи. Чим вона характеризується?

З боку фізичного розвитку – збільшенням росту дитини, початком зміни зубів. У соціальному сприйнятті та пізнанні світу людських відносин - їх імітація. Провідною діяльністю в цьому віці є сюжетно-рольова гра: відтворювальні ігри у 3-5 років з предметними діями, ігри за правилами, моделювання реальних ситуацій. Це те, чим дитина займається протягом цього вікового періоду (прагнення отримувати знання та досвід тільки в грі, бути активним слухачем чи ведучим). На цьому етапі формується інтелектуальний розвиток - самосвідомість, правильне мовлення, розвинута мимовільна пам'ять, починається розвиток довільної пам’яті та уваги. З’являється цілеспрямоване, аналізуюче сприйняття, наочно-образне мислення, у 6-7 років - словесно-логічне, виникає внутрішнього мовлення. Наприкінці періоду – перехід до словесного мислення. Словник складає 3,5-4 тис. слів. У психологічних особливостях особистості відбувається розвиток моральних почуттів, самооцінки, прагнення дитини до самоствердження. Розширюється коло емоцій, емоційна регуляція поведінки, творча уява.

Такі психофізіологічні процеси, як пам'ять, мислення та увага, дуже важливі у процесі підготування дитини до навчання в садку чи в школі. Закріплення знань, навичок, умінь, вміння зосереджуватися, сприймати, уявляти, – всі вони входять до цих процесів. Спробую детальніше розповісти про розвиток кожного з цих пізнавальних здібностей та про те, якими вправами та іграми можна розвинути, зміцнити, укріпити їх.

Пам'ять – це така форма психічного відображення, яка полягає в закріпленні, збереженні та подальшому відтворенні минулого досвіду. Пам’ять має здатність пов’язувати минуле дитини з теперішнім та майбутнім. Пам'ять є важливою пізнавальною функцією (дитина, отримуючи інформацію, запам’ятовує, зберігає та в потрібний момент може відтворити її. Є такі типи пам’яті: зорова, слухова, рухова (моторна) та змішана (слухо-моторна, зорово-слухова, зорово-моторна). Найчастіше діти мають змішаний тип. Діти молодшого шкільного віку мають достатньо високий рівень розвитку пам’яті, і це, насамперед, механічна пам’ять. Дещо відстає від неї опосередкована та логічна пам'ять, оскільки дитина, навчаючись, переважно обходиться механічною пам’яттю. Тому, якщо батьки, вихователі, вчителі навчать дітей молодшого шкільного віку мнемічних прийомів, це суттєво підвищить продуктивність їхньої логічної пам’яті.

Вправи та ігри на розвиток пам’яті

Вправа 1

Описати щохвилинно події власного вчорашнього дня. Якщо виникнуть труднощі у відтворенні, необхідно зайнятись чимось іншим, а через 20-30 хвилин спробувати згадати ще раз.

Вправа 2

Вибрати 3 сюжети для роздумів (наприклад: мультфільми, свято в садочку чи в гостях, спогади про літо у бабусі чи на морі). Дати 3 хвилини на роздуми про кожен сюжет. Під час перших трьох хвилин думати тільки про перший сюжет, потім перейти до другого, потім до третього. Під час кожної фази потрібно уникати думок про інший сюжет.

Вправа 3

Нехай дитина уявить обличчя людини, яку часто бачить. Спробує її детально описати. Якщо виникли труднощі, при нагоді нехай подивиться на неї уважніше. Вправляйтесь з дитиною доти, доки дитина уявить обличчя цієї людини зовсім чітко, у всіх деталях.

Гра «Античас»

Кожному з учасників пропонується тема для невеликої розповіді, наприклад: «Театр», «Магазин», «Прогулянка на природі» тощо. Отримавши тему, учасник повинен розкрити її, описуючи події у зворотному порядку.

Гра «Повтори навпаки»

Ведучий зачитує слова, що складаються з 1-3 складів. Учні повторюють, вимовляючи слова навпаки. Наприклад: сон - нос, раб - бар, село - олес і т.ін.

Мислення - вищий процес пізнавальної діяльності дитини, який узагальнює та опосередковує відображення дійсності. Мислення має здатн

Календар
«  Листопад 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930
Архів записів
Друзі сайту
  • Створити сайт
  • Все для веб-майстра
  • Програми для всіх
  • Світ розваг
  • Кращі сайти Рунету
  • Кулінарні рецепти
  • Copyright MyCorp © 2018 Конструктор сайтів - uCoz